|
|
donmolod.gov.ua
|
Важливі заходи та найголовніший урок для дітей на початку навчального року. Коли дивишся на захоплені очі дітей, розумієш: будь-який урок може стати пригодою. І цей тиждень у центрі ЯМаріуполь. Кривий Ріг довів, що навіть серйозні теми можна донести цікаво й захопливо. Наші діти разом із Криворізькою патрульною поліцією вчилися:
правильно переходити дорогу,
розпізнавати дорожні знаки,
діяти як справжні регулювальники,
а ще — приміряли на себе поліцейське спорядження.
Було багато сміху, запитань, щирих емоцій. Але головне — кожна дитина винесла просту істину: безпека на дорозі залежить від нас самих.
Для мене особисто такі зустрічі — це інвестиція в майбутнє. Бо знання, які отримують діти сьогодні, завтра рятуватимуть їхнє життя.
Дякую нашим партнерам із Патрульна поліція Кривого Рогу ї за співпрацю й щире ставлення до дітей. Разом ми виховуємо свідомих і відповідальних громадян.
|
|
|
 Ганна Рябова – лікарка та керівниця, яка довела, що справжнє лідерство проявляється саме у дії. Вона очолює КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги» м. Торецька і стала для своєї громади символом витримки, сили та відповідальності.
З початком повномасштабної війни саме завдяки її рішучості було збережено роботу медзакладу, організовано евакуацію частини пацієнтів і персоналу та відкрито нові амбулаторії у Києві й Дніпрі для переселенців. «Я знала: якщо ми не підтримаємо людей у перші дні, то вони втратять віру у медицину та у державу. А ми не маємо права залишити своїх пацієнтів», – говорить Ганна.
Її ініціативи дали змогу створити мережу гуманітарних хабів, де понад 27 тисяч людей отримали медичну, психологічну та соціальну допомогу. Вона розвиває паліативну та психологічну допомогу, підтримує ветеранів, організовує майстер-класи для дітей, співпрацює з міжнародними організаціями, завдяки чому залучено тонни гуманітарних вантажів та медичного обладнання.
Сьогодні під її керівництвом працює понад 200 медиків, збережено понад 30 тисяч декларацій із пацієнтами, а плани розвитку включають реабілітаційні програми, мобільну паліативну допомогу та впровадження сучасних телемедичних сервісів.
Історія Ганни Рябової – це історія про стійкість, людяність і віру в силу команди. Вона доводить: навіть у найскладніші часи можна залишатися опорою для інших і змінювати життя тисяч людей.
Детальна історія учасниці конкурсу за посиланням: https://surl.lt/ztkupl
|
|
 Ірина Бобриш – родом із Курахового, міста, що стало для неї джерелом сили й натхнення. Вона мріяла стати вчителькою ще з дитинства і здійснила цю мрію. Сьогодні вона - викладачка англійської мови, української мови та літератури, зарубіжної літератури Курахівського професійного ліцею, лідерка за духом, справжня наставниця для своїх учнів і приклад для колег. Її шлях – це історія про любов до освіти, відданість рідному краю та щоденну працю, яка перетворює мрії на досягнення.
Для Ірини вчитель – це не професія, а покликання. Вона впевнена: вчитель має не лише навчати, а й надихати. Саме тому Ірина першою береться за складні завдання, впроваджує нові методики, підтримує своїх вихованців і веде їх до перемог. Вона вірить: кожна дитина має безмежний потенціал, головне – допомогти його розкрити. Її професійне кредо просте: «Є тільки один шлях осягнення – діяти».
Ірина – це постійний рух і розвиток: міжнародні стажування, освітні проєкти, всеукраїнські та міжнародні конкурси, обмін досвідом, перемоги. Вона – сертифікована учасниця міжнародних проєктів європейської програми шкільної освіти eTwinning, переможниця престижних конкурсів педагогічної майстерності, авторка завдань для олімпіад, конкурсів, методичних збірників. У її портфоліо – десятки відзнак на всеукраїнському та міжнародному рівнях.
Історія Ірини Бобриш – це щоденний приклад справжнього лідерства в дії: надихати, підтримувати й вести за собою. Вона доводить, що навіть у найтемніші часи можна випромінювати світло та змінювати світ навколо.
Детальна історія учасниці конкурсу за посиланням: https://surl.li/ybjgch
|
|
|
 Валерія Лимар народилася у м. Костянтинівка Донецької області. Вона – викладач, професор, спікер багатьох міжнародних конференцій за кордоном, стипендіат академічної програми ЮНЕСКО, спеціалізується на міжнародних відносинах, є носієм східноукраїнських цінностей у Вінниці та Вінницькому регіоні.
Працює в Донецькому Національному університеті імені Василя Стуса, який був переміщений до Вінниці у 2014 році через окупацію Донецька.
Викладає дисципліни на освітніх програмах «Міжнародні відносини», «Міжнародні економічні відносини», «Міжнародне право», виконує обов’язки завідувачки кафедри міжнародних відносин і зовнішньої політики, веде активну громадську діяльність, гідно представляючи Університет на міжнародних конференціях, зустрічах громадських організацій, тренінгах та воркшопах. Валерія активно веде соціальні мережі, де ділиться історіями своєї професійної діяльності, щоденного життя та спортивних досягнень сина.
Наразі вона має десятки українських та іноземних студентів, яких вона випустила протягом своєї педагогічної діяльності і які сьогодні розкидані по всьому світу, але пам’ятають, люблять й поважають свого викладача, яка була і є для них прикладом сталевого донецького духу, людиною слова, діла та величезним мотиватором вчитися й удосконалюватись.
Валерія щоденно працює над собою, постійно вчиться, підвищує кваліфікацію, має величезний досвід спілкування із людьми різних регіонів світу, релігій та вірувань. Вона відвідала багато країн, вивчаючи іноземні культури, серед яких Індія та Кенія. Вона власними очима бачила, як там живуть люди, які здебільшого не мають домівок, коштів на їжу та просте лікування.
Валерія щиро пишається, що вона українка зі сходу, має міцний дух і сталевий характер. «В якій би країні я не опинилась, я завжди говорю, що я з Донбасу, який народжує загартованих та сильних людей. Бути народженою на Донбасі – це вже подарунок долі. Іншого не може й бути», - саме з цими словами Валерія крокує по життю.
Детальна історія учасниці конкурсу за посиланням: https://surl.lu/xwnikf
|
|
Ганна Василько представляє Краматорську територіальну громаду Донеччини. Вона – водійка тролейбуса в комунальному підприємстві, де працює з 2007 року. ЇЇ діяльність щодня - це своєчасно надавати транспортні послуги з перевезення пасажирів.
Від початку повномасштабного вторгнення російської федерації Ганна не тільки не припиняла роботу, а й стала волонтеркою для безпритульних та покинутих тварин. Люди евакуюються, залишаючи не лише свої оселі, а й своїх улюбленців, тому Ганна весь свій вільний час присвячує тваринам, які потребують її допомоги та лікування.
Ганна Василько – лідерка. Вона вірить, що все буде добре, що наша країна вистоїть, війна закінчиться, Україна переможе! А вона буде й надалі допомагати всім, хто потребує уваги та турботи.
Детальна історія учасниці конкурсу за посиланням: https://surli.cc/luvqfh
|
|
|
|
|
|
|
|
|
