У 2016 році, тоді ще школярка, вона вперше замислилася про своє майбутнє. Війна забрала в її рідних усе, що вони створювали роками, і дівчина зрозуміла: хоче обрати професію, яка принесе стабільність і яку жодні трагедії не зламають. Так у житті Альбіни з’явилася Державна служба України з надзвичайних ситуацій.

До повномасштабного вторгнення дівчина завершила навчання в університеті та, сповнена мрій і планів, вже працювала інспекторкою відділу запобігання надзвичайним ситуаціям у рідній Костянтинівці. Альбіна перевіряла підприємства, установи та організації міста на дотримання вимог пожежної та техногенної безпеки, аналізувала ризики виникнення надзвичайних ситуацій, проводила роз’яснювальну роботу серед населення та працівників підприємств. А ще вона виступала перед учнями навчальних закладів і проводила розслідування виникнення пожеж.

24 лютого 2022 року все змінилося. Альбіну війна застала вдома. Перші дні, пригадує дівчина, був хаос. Війна стала викликом, який вона мала подолати. «Я тоді вперше відчула, що війна – це не десь там. А вона ось тут, у моєму місті, серед моїх людей», – розповідає Альбіна.

Згодом Альбіну разом із колегами евакуювали до Дніпра. Там вона почала займатися гуманітарною допомогою для співробітників ДСНС. А в 2023-му разом з командою дівчина повернулася на Донеччину, готова продовжувати свою службу та підтримувати тих, хто цього найбільше потребує.

З вірою у важливість кожного свого кроку

2023-2024 роки видалися для Альбіни переломними. Лінія бойових дій наблизилась до Костянтинівки. Зросла кількість пожеж, більшість із яких були наслідками обстрілів. Роботи побільшало. У той час дівчина займалася просвітою населення, проводила уроки онлайн і перевіряла укриття.

Життєвий досвід Альбіни Лагутіної став міцним підґрунтям для професійної діяльності та впровадження змін в організації. З вірою у важливість кожного свого кроку, у листопаді 2023 року команда ДСНС Донеччини з Костянтинівки почала плідну співпрацю з Коаліцією 1325 Донеччина.

Перше, що тоді зробили рятувальники, – розробили аудит безпеки та провели оцінку ризиків на об’єктах і в громадах. Відтоді служба активно працювала над впровадженням важливих змін у громаді, зокрема забезпечувала рівну участь жінок у підрозділах і на керівних посадах, а також створювала безпечні умови для жінок і дітей під час евакуацій і у пунктах тимчасового розміщення.

Окрім оперативної роботи особливу увагу костянтинівська рятувальниця приділяє профілактиці дискримінації та насильства, а також навчанню персоналу з питань гендерної рівності.

Для переселенців, жінок і людей із інших вразливих груп працівники й працівниці ДСНС організовують евакуацію та подальше безпечне розміщення, піклуються про першочергові потреби та надають психологічну підтримку. У роботі з постраждалими від насильства служба дотримується принципів конфіденційності та поваги, сприяючи доступу до комплексної фахової допомоги. Особлива турбота приділяється дітям, людям з інвалідністю та літнім особам, які потребують найбільшої підтримки у складні часи.

Впродовж 2023-2025 років команда ДСНС проводила навчання персоналу з гендерних питань та працювала з уразливими групами. Такий комплексний підхід демонструє, що навіть у складних умовах організація може залишатися ефективною, людиноорієнтовною та відповідальною, реалізуючи принципи резолюції 1325 на практиці.

Справжня сила організації – у людях

«Ми працювали під постійними обстрілами, під час евакуацій і трагедій, коли гинули люди, а попереду були лише руїни і хаос. Але наша команда залишалася разом, підтримувала один одного та допомагала постраждалим, не зважаючи на власні страхи та небезпеку, – розповідає Альбіна. – Все це доводить, що справжня сила організації – не в техніці чи процедурах, а у людях, у їхній стійкості та спільнодії».

Найближчим часом у співпраці з Коаліцією 1325 Донеччина ДСНС планує посилити заходи цивільного захисту та безпеки громад, провести навчання та тренування персоналу і населення, удосконалити місцеві плани дій і аудит безпеки. Також рятувальники прагнуть активніше впроваджувати принципи гендерної рівності та інклюзії у діяльність підрозділів, забезпечувати рівну участь жінок і чоловіків на керівних посадах і підтримувати людей із вразливих груп.

«Готовність колег і колежанок стояти пліч-о-пліч у найтемніші моменти стала для мене прикладом стійкості та взаємопідтримки. Це сила, яку неможливо описати словами. Її треба відчути», – говорить Альбіна Лагутіна.