15 травня Україна відзначає особливий день – Всесвітній день вишиванки.

Вишиванка – це значно більше, ніж просто елемент гардероба. Це історія, що оживає у кожному візерунку, у кожному хрестику та стібку, дбайливо нанесеному на полотно. Вона розповідає про наші землі, нашу природу та непереможний дух.

Вишиванка може мати колір безкрайнього неба, що символізує мир і свободу, або ж відтінки золотого колосу пшениці – символ добробуту та родючості української землі. На ній розцвітають яскраві грона української калини, що уособлюють жіночу красу та силу, або ж величні гіллясті смереки, які нагадують про вікові ліси та непохитність духу.

Кожен орнамент, кожен символ – це унікальний код, що передає мудрість предків, їхні вірування, мрії та сподівання.

З нагоди Всесвітнього дня вишиванки Управління молодіжної політики та у справах дітей Бахмутської міської ради провело фоточелендж «Вишиванка – моя краса».

Ця ініціатива мала на меті не лише вшанувати один з найважливіших символів української культури, але й дати змогу учням та студентам Бахмутської громади продемонструвати чарівність української вишитої сорочки.

Кожен учасник мав нагоду представити свою унікальну вишиванку, розкриваючи через фотографії її красу, особливості візерунків та символічне значення.

Це стало чудовою нагодою для молоді проявити свою національну свідомість, гордість за українську спадщину та творчий підхід до її збереження.

Студенти «Бахмутського медичного фахового коледжу»

Пляченко Ольга

Мою першу вишиванку я отримала ще в дитинстві від бабусі. Вона вишивала її власноруч довгими зимовими вечорами — кожен хрестик був мов молитва. Орнамент — традиційний подільський, червоно-чорний, з образами квітів та символів родинного оберега. Ця вишиванка — не просто одяг, а родинна реліквія. Вдягаючи її, я відчуваю бабусину любов, силу поколінь і незриму нитку, яка поєднує нас крізь роки.

Пудла Дарина

На своє повноліття я отримала особливий подарунок — лляну вишиванку з витонченим візерунком. Її замовили у молодої дизайнерки, яка поєднує старовинні орнаменти з сучасним кроєм. Цей одяг став символом мого переходу в доросле життя. Коли я її вдягаю — почуваюся впевненою, ніби кожен стібок нагадує: я — частина сильної нації, що шанує своє коріння і творить нову історію.

Сивківська Анна

На наше весілля з коханим ми обрали не традиційні костюми, а парні вишиванки. Його сорочка була оздоблена синіми геометричними мотивами — символами сили й мужності. Моя — білосніжна з перлинними елементами, що уособлювали чистоту і жіночність. Цей одяг став не просто вбранням, а справжнім оберегом для нашого шлюбу. Люди казали, що ми світилися щастям, і я вірю, що вишиванки стали частиною цієї магії.

Науменко Тамара

Коли моя тітка з Торонто надіслала мені вишиванку, я розплакалась. Вона знайшла українську майстриню в діаспорі, яка вишила сорочку за карпатськими мотивами — такими ж, як були у нашої прабабусі. Це було дуже зворушливо: тисячі кілометрів, різні континенти — але душа українська всюди жива. Цю вишиванку я бережу особливо — вона для мене символ зв’язку між минулим, сучасним і далекими, але рідними людьми.

Зіньків Тетяна

У 2022 році, під час війни, я брала участь у міжнародній конференції в Європі. Вирішила одягнути вишиванку. Це був мій мовчазний жест, послання: я — українка, і я тут, щоб нагадати світу про гідність, боротьбу і культуру мого народу. Після виступу до мене підійшли люди з різних країн — вони не просто побачили красу, вони відчули глибину. Вишиванка стала моїм голосом там, де не вистачало слів.

Творчі рядки студентів

У Львові нині живемо, де смерекові хати,

На жаль, розбитий наш Бахмут вже на світлинах не впізнати.

Сьогодні одягну я кращу вишиту сорочку

Та буду красенем у цьому мальовничому куточку.

Старанно мама вишила й сестрі спідничку,

А вранці синьо-жовту стрічку ще вплела в косицю,

Хоч тяжко досі нам страшну війну долати,

Любов до вишиванки в нас нікому не забрати...

Данило, бахмутянин, 18 років.

Весільна вишиванка

Ти одяглася у весільну вишиванку,

Тебе розкішну на руках несу вже зранку,

Здійснилась мрія про дружину та кохання,

Тобі я вдячним буду до остання.

У нас з тобою є обручки на руках,

Весільні, білосніжні вишиванки на плечах.

Дарує силу нам це молоде життя,

Нехай не згаснуть надвеликі почуття.

На згадку збережемо той вишитий рушник,

Вогонь сімейний, щастя, щоб беріг...

Микола, 26 років

Фоточелендж «Вишиванка – моя краса» став яскравим підтвердженням того, що національні традиції залишаються актуальними та єднальними для молоді Бахмутської громади.