Дівчата, яким батьки не дають навчатися, "бо час вже виходити заміж". Жінки, які стикнулися із домашнім насильством та не можуть самостійно знайти вихід. Жительки
прифронтових громад, яким потрібна евакуація. Захисниці, які долають гендерні стереотипи та виборюють своє право захищати Україну так, як вони хочуть та можуть. Учениці, яким пропонують вчити домогосподарство, коли у хлопців додатковий урок інформатики.
Нещодавно в київській книгарні “Сенс” пройшла зустріч і презентація документального фільму «Будь її голосом» від Суспільного, який став можливим завдяки співпраці з ГО «Жінки в медіа» за підтримки Українського Жіночого Фонду.
Героїні фільму — п’ятеро жінок різного віку, з різним досвідом, з різних регіонів: голова громадської організації «Жінки Лебединщини» Олена Солоненко, спеціалістка з підвищення обізнаності в ромській мобільній бригаді у благодійному фонді «Вітри змін» Зінаїда Прокопенко, активістка громадської організації «Жінки Лебединщини» Людмила Іщенко, волонтерка, керівниця медичного напрямку благодійного фонду «Коло» Ірина Солошенко, активістка групи самодопомоги «Мальви» Катерина Бабарикіна.
У них різні історії та різні проєкти, але спільна мета — підтримувати інших, покращувати життя своїх громад, бути голосом тих, кому потрібна допомога та підтримка.
Прикладів жіночого лідерства в Україні сотні та тисячі. Це й цілком комерційні проєкти, й благодійні заходи ти діяльність громадської організації.
«Жіноче лідерство буває різним. Воно буває тихим, буває голосним. Буває лідерство у великих містах, буває у маленьких містечках, селах, невеликих громадах. Фільм не пояснює, що таке жіноче лідерство, а розповідає історії різного жіночого лідерства», — сказала керівниця департаменту з питань розмаїття, інклюзії та рівних можливостей «Суспільного» і ведуча заходу Анастасія Гудима.
Нам всім іноді потрібна підтримка людей, близьких за духом та цінностями. Але саме тому й коли ми можемо, ми маємо бути голосом інших. Щоб наш спільний голос звучав гучніше.
