28 липня вперше на офіційному рівні українці вшановують пам’ять Захисників і Захисниць України, учасників добровольчих формувань, а також цивільних осіб, які були страчені, закатовані або загинули у полоні.

Дату було обрано не випадково - в ніч з 28 на 29 липня 2022 року російські війська здійснили обстріл Волноваської виправної колонії біля Оленівки, де утримували оборонців «Азовсталі». Це один з найжахливіших терактів, скоєних росією щодо полонених.

Втім, від початку повномасштабного вторгнення росії в Україну жертвами воєнних злочинів рф стають не тільки військовослужбовці, але й цивільні особи.

Представники управління сім’ї, молоді та спорту, ДЮСШ міста Покровська, Покровської молодіжної ради зібралися біля експозиції аматорського музею сучасної війни, розміщеного на базі Покровського спортивно-молодіжного центру у Дніпрі, щоб вшанувати пам’ять усіх, чиї світлі життя забрала ворожа неволя.

Сьогоднішня пам’ятна дата є важливою частиною роботи суспільства над збереженням історичної пам’яті та висвітленням трагічних подій минулого. Це не лише день скорботи, а й символ незламності українського народу, вдячності за мужність, а також заклик до справедливості й покарання винних у злочинах проти людяності.

Тут ти познайомишся з однодумцями та експертами у різних сферах, матимеш можливість обмінятись дослідом з молодими активістами, поринеш в атмосферу досліджень та творчості.

Що буде?

Еко-пітчинг

Панельні дискусії, презентації, виступи молодих лідерів

Майстерні та  інтерактиви

Вечірній нетворкінг

Все для того, щоб ти став(ла) частиною позитивних змін.

Це не просто подія. Це — підбиття підсумків розвитку  молодіжної політики за рік, презентація досягнень проєкту

простір для відкритого діалогу, обміну досвідом і створення нових рішень для розвитку молодіжної сфери.

Реєстрація вже відкрита за посиланням: https://docs.google.com/.../1FAIpQLSfwO07zyQw.../viewform...

Не проґав свій шанс бути почутим(ою), долучитися до змін і надихнути інших!

Програма ЮНІСЕФ у Дніпропетровській області реалізується ГО “Заходи” за підтримки Дніпропетровської та Донецької ОДА

Відділ соціального захисту населення Мирненської селищної військової адміністрації оголошує пошук потенційних суб’єктів надання психологічної допомоги ветеранам війни та членам їхніх родин, які є мешканцями Мирненської громади Волноваського району Донецької області.

Якщо ви:
• надавали або надаєте психологічні послуги;
• евакуювалися з територій, де тривають бойові дії;
• готові долучитися до надання допомоги ветеранам війни та членам їхніх родин, ми запрошуємо вас до співпраці!

Ми здійснюємо:
• інформування щодо включення до Реєстру суб’єктів надання психологічної допомоги ветеранам;
• збір даних про фахівців, які прагнуть долучитися до цієї важливої місії.

Участь у Реєстрі — це:
• офіційна співпраця з Міністерством у справах ветеранів України;
• можливість надавати кваліфіковану допомогу тим, хто її найбільше потребує;
• внесок у повернення до мирного життя наших захисників.

З усіх питань звертайтеся до начальника Відділу соціального захисту населення Мирненської селищної військової адміністрації — Ірини Ковальчук:
Email: Этот e-mail адрес защищен от спам-ботов, для его просмотра у Вас должен быть включен Javascript

Телефон: 099 380 63 78

Мене звати Єлизавета Моренко. Мені 22 роки. Я з Бахмута — міста, яке назавжди залишається у моєму серці, хоч я і була змушена покинути його через війну. У Бахмуті я народилася, виросла, зробила перші кроки в спорті, громадській діяльності та волонтерстві. Це місто сформувало мене як людину з сильним внутрішнім стрижнем, відданістю, вірою в Україну та в її майбутнє.

Коли розпочалось повномасштабне вторгнення, я залишалася в Бахмуті ще кілька місяців — допомагала у волонтерських ініціативах, плела маскувальні сітки, намагалася бути корисною своїй громаді. Паралельно продовжувала тренування та навчання — настільки, наскільки це було можливо. У травні 2022 року я була змушена виїхати, але зв’язок із Донеччиною ніколи не обривався.

Сьогодні я продовжую активно допомагати бахмутянам, долучаючись до ініціатив Бахмутського хабу в Києві. Моя участь полягає в організації подій, проведенні заходів та підтримці волонтерських ініціатив. Ми регулярно проводимо майстер-класи, спортивні заходи та показові виступи для дітей з Бахмута, Маріуполя та інших прифронтових територій. Ці зустрічі для нас значно більше, ніж просто спортт - це про підтримку, єдність, промені віри в себе і в непереможну Україну.

Я займаюсь спортом б 10 більше років. Моє життя нерозривно пов’язане зі змаганнями, поїздками, тренуваннями, але головне — з представленням України на світовій арені.

Я — майстер спорту міжнародного класу з сумо, член штатної збірної України з сумо, чемпіонка світу у 2023-2024 роках, віцечемпіонка Всесвітніх ігор єдиноборств, чемпіонка Європи серед молоді та дорослих починаючи з 2015 року, переможниця Кубків Європи, чемпіонка багатьох міжнародних та національних турнірів.

Також я виступаю у таких видах спорту як самбо, пляжна боротьба, боротьба на поясах, пляжне самбо та Український рукопаш Спас. Маю успіхи з цих видів спорту: у самбо я переможниця чемпіонату України та призерка міжнародного турніру, у пляжній боротьбі - чемпіонка Європи та віцечемпіонка чемпіонату світу, у боротьбі на поясах - неодноразова чемпіонка України та чемпіонка міжнародного турніру 2025 року.

Мої титули: майстер спорту міжнародного класу сумо, віцечемпіонка чемпіонату світу з пляжної боротьби (2021), призерка та чемпіонка України з боротьби на поясах Алиш (2021–2025), чемпіонка міжнародного турніру з боротьби Алиш (2025), багаторазова чемпіонка та призерка чемпіонатів світу з сумо серед молоді та дорослих починаючи з 2018 року, чемпіонка Європи з пляжної боротьби (2020), багаторазова чемпіонка та призерка чемпіонатів Європи та кубків Європи, міжконтинентальних змагань сумо починаючи з 2015 року, переможниця численних національних змагань.

Я пишаюся тим, що своєю працею прославляю Україну на міжнародній арені та показую всьому світу силу нашої нації.

Також я адмініструю сторінку Федерації сумо України — займаюся дизайном, монтажем відео, створенням постів, висвітленням спортивних подій. Мені важливо, щоб молодь бачила, що спорт може бути сучасним, красивим, натхненним.

Окрім спорту я активна у громадському житті. Брала участь у VII регіональному молодіжному форумі «Змінимо країну разом. Вільні та незалежні», де ми з представниками різних громад Донеччини обговорювали питання ментального здоров’я, цифрової безпеки, євроінтеграції, долучились до патріотичних, освітніх та спортивних заходів, вшановували пам’ять загиблих захисників країни.

Спілкування з ветеранами та молодіжними лідерами надихнуло мене продовжувати активну роботу для молоді Донеччини.

Ще один напрям моєї діяльності — зооволонтерство. Я допомагаю притулкам, співпрацювала з центром Патрон-Пет, де займалась вигулами та соціалізацією тварин. Також беру тварин на перетримку, вигулюю собак у вільний час. Ця діяльність для мене — спосіб проявити турботу, любов і відповідальність, а також підтримати тих, хто цього найбільше потребує — як чотирилапих, так і їхніх господарів.

Я вірю, що кожен крок — спортивний, соціальний, волонтерський — наближає нас до перемоги та відбудови нашого рідного краю. Донеччина — це не лише земля, це люди, дух, стійкість. І моє серце назавжди з нею.

Мене звати Дар’я Новак. Моє коріння у невеликому, але рідному місті на Донеччині - Авдіївці. Зараз я працюю в Управлінні з питань ветеранської політики Донецької обласної державної адміністрації, і з кожним днем поглиблюю свої знання та навички у цій важливій сфері. Участь у різноманітних навчаннях, тренінгах та конференціях допомагає мені максимально ефективно підтримувати та допомагати нашим відважним Захисникам і Захисницям.

Ще зі шкільних років я була надзвичайно активною, завжди знаходила своє місце в організаційному комітеті школи, де навчалася. Шкільний дзвінок пролунав для мене у 2014 році, саме тоді, коли в нашій країні почалися події, що розділили життя мільйонів на «до» та «після». Ми складали іспити під гуркіт вибухів, отримували атестати, допомагали однокласникам і обирали заклади вищої освіти, не маючи жодного уявлення про майбутнє. Це був час переїздів до різних міст, сповнений надії на те, що все налагодиться і ми з родиною зможемо повернутися додому.

Того ж року я вступила до Донбаської національної академії будівництва та архітектури. Через воєнні дії її було релоковано з Макіївки до Краматорська. Згодом, активна за своєю натурою, я очолила студентське самоврядування. Брала участь у незліченній кількості заходів, нарад, конференцій, подорожувала різними містами України на тренінги, щоб обмінюватися досвідом зі студентськими спільнотами.

Нині, за будь-якої нагоди, я долучаюся до тренінгів, конференцій та благодійних ярмарків, а також усіляко підтримую ініціативи, спрямовані на допомогу нашим мужнім оборонцям країни.