donmolod.gov.ua

donmolod.gov.ua

Забезпечення доступу постраждалих від сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом, до необхідної допомоги є обов’язком та ключовим завданням державної політики України для забезпечення захисту прав людини та реагування на злочини, що вчиняються у зв

Днями відбулась конференція "Доступ до послуг для постраждалих від СНПК як елемент відновлення: досягнення та виклики", організована Аналітичним центром ЮрФем за підтримки HIAS. Модерувала захід Larysa Denysenko, правозахисниця, адвокатка, письменниця, медійниця, співзасновниця та членкиня правління ЮрФем.

Ця конференція стала майданчиком для обговорення доступних на сьогодні сервісів та послуг для постраждалих від СНПК, які забезпечуються як органами державної влади, так і громадськими організаціями, бар’єрів, які перешкоджають постраждалим звертатися по такі послуги, та пошуку рішень задля подолання цих перешкод.

Розпочали конференцію із панельної дискусії, присвяченої розвитку системи послуг для постраждалих від СНПК. Під час неї обговорювали основні досягнення, виклики та наступні кроки. Модерувала дискусію Олена Огоновська, журналістка, юристка, спеціалістка з комунікацій та розвитку партнерств комунікаційного відділу "ЮрФем".

Основою для розбудови механізму надання невідкладної, ефективної та комплексної допомоги постраждалим в Україні стала Рамкова програма співробітництва між Урядом України та ООН щодо запобігання та протидії сексуальному насильству, пов'язаному з конфліктом, та Імплементаційний план до неї. Над реалізацією цієї програми працює створена у 2022 році Міжвідомча робоча група (МРГ), головою якої є Урядова уповноважена з ґендерної політики Катерина Левченко.
Результати виконання Імплементаційного плану за 2024 рік представила Галина Жуковська, старша референтка Апарату Урядової уповноваженої з питань гендерної політики та співкоординаторка першої підгрупи МРГ.
Зокрема, пані Галина розповіла про прийнятий нещодавно Закон №4067, який передбачає надання невідкладних проміжних репарацій постраждалим від СНПК, головування України в Глобальному альянсі із запобігання сексуальному насильству під час конфліктів та пріоритети України у цьому напрямку, а також важливість оновлення Національного плану дій 1325.
Детальніше про згаданий Закон (4067) розповіла одна з його ініціаторок Марина Бардіна, народна депутатка України. Важливим було долучення до розробки Закону самих постраждалих від СНПК. Ключове в Законі, за словами пані Марини: фінансова підтримка, медична та психологічна допомога. Наразі ж напрацьовується підзаконна нормативно-правова база.
Одним з основних державних суб’єктів, відповідальних за реагування на СНПК, є Національна соціальна сервісна служба України (Нацсоцслужба), яка контролює якість послуг, що надаються постраждалим відповідними соціальними службами. Vasyl Lutsyk, Голова Національної соціальної сервісної служби України, розповів, що було проведено аудит служб, які надають допомогу постраждалим від гендерно зумовленого насильства та насильства за ознакою статі, що дозволило побачити реальний стан по кожній області та громаді.
Ольга Чуєва, фахівчиня з питань реагування на СНПК Фонду ООН в галузі народонаселення та співкоординаторка 3-ьої підгрупи МРГ (надання комплексної допомоги постраждалим від СНПК), розповіла про проведення постійного моніторингу того, які є служби й чи вони готові забезпечувати належні послуги. Пані Ольга згадала у своїй промові про систему Центрів допомоги врятованим, які спрямовані на те, щоб постраждалі мали єдине джерело звернення.
Невіддільним елементом реагування на СНПК є забезпечення постраждалим доступу до правосуддя та притягнення винних до відповідальності. Цими та іншими питаннями займаються представники й представниці 3-ї підгрупи Міжвідомчої робочої групи. Її співкоординаторкою є Hrystyna Kit, керівниця Асоціації жінок-юристок України “ЮрФем”. Христина під час дискусії розповіла про основні якісні зміни, які відбулись у цій сфері, впродовж останнього часу. Зокрема, ратифікацію Римського статуту та роботу Офісу Генерального прокурора у формуванні єдиних стандартів досудового розслідування злочинів СНПК. Ці стандарти зараз у формі проєкту, але є намір, щоб вони були затверджені спільним наказом і застосовувалися усіма суб'єктами сектору безпеки, особливо на локальному рівні.

Віднедавна українці/ки можуть подавати заяви до міжнародного Реєстру збитків за шістьма новими категоріями. Йдеться, зокрема, про сексуальне насильство та катування. Однією зі спікерок дискусії стала Ганна Христова, голова Київського офісу Реєстру збитків для України, яка розповіла про особливості функціонування Реєстру. Зокрема, про те, що відповідну заяву можна подати через “Дію”. А також те, що отримання допомоги на національному рівні не перешкоджає зверненню до Реєстру (але про це потрібно вказати в заяві).

Ще однією спікеркою панелі стала Марина Акіншина, менеджерка з питань захисту організації HIAS, яка розповіла про особливості діяльності організації в контексті сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом.

Наприкінці дискусії кожен/на зі спікерок виокремили те, якими мають бути наступні кроки задля розвитку системи послуг. Серед рекомендацій, зокрема:

- подальше напрацювання і затвердження відповідної нормативно-правової бази (зокрема, щодо Закону 4067);
- забезпечення доступу громадян/ок до соцпослуг за кордоном;
- посилення спроможностей постраждалих, принцип “нічого про нас без нас”;
- затвердження стандартів досудового розслідування;
- прийняття законопроєкту №9351;
- впровадження інституту адвоката/ки за призначенням у справах СНПК;
- забезпечення можливості системного зворотного звʼязку;
- підвищення інформування на місцях щодо механізмів, які існують;
- наповнення компенсаційних механізмів;
- проведення відповідних навчань для фахівців/чинь;
- інформаційний вихід “за межі бульбашки” та охоплення більшої кількості людей.

Однією з цілей конференції було представлення результатів нового дослідження Аналітичного центру ЮрФем — “Доступність, виклики та потреби: аналіз системи допомоги постраждалим від СНПК в Україні”.
Дослідження містить аналітичний огляд поточного стану забезпечення допомоги постраждалим та рекомендації щодо його вдосконалення. Воно вже доступне до завантаження на нашому сайті: https://jurfem.com.ua/doslidgennya-analiz-systemy-dopomohy/
Про результати дослідження, а також бар’єри у доступі до послуг для постраждалих від СНПК говорили під час другої панельної дискусії, яку модерувала Kateryna Shunevych — Ph.D, керівниця Аналітичного центру ЮрФем.

Спікер(к)ами цієї дискусії стали представники/ці мереж постраждалих від СНПК, а також громадських організацій, які надають послуги.
Так, Єлизавета Шумська, представниця ГО "Нумо, сестри!", у своїй промові окреслила, зокрема, такі бар’єри: відсутність сімейних реабілітаційних програм (важливо, щоб послуги надавалися не лише постраждалим, а і їхнім чоловікам, дружинам, батькам, дітям); виклики у працевлаштуванні та наявності житла, що особливо актуально для жінок, які провели у полоні багато років.
Членкиня правління громадської організації "Sema Ukraine" Галина Тищенко поділилась тим, якими є основні аспекти діяльності “Семи” — спільноти жінок, які пережили СНПК під час збройної агресії Росії проти України. Так, зокрема, пані Галина розповіла про досвід організації у спілкуванні з людьми на деокупованих територіях і те, наскільки важливим є комунікація між самими постраждалими у процесах їхнього відновлення після пережитого. Також Галина порушила питання надання якісної психологічної допомоги, адже на власному досвіді стикнулась з цією проблемою.
Олексій Сівак, засновник ГО "Мережа чоловіків України, які пережили полон і тортури “Випускники"”, виділив одну з найголовніших проблем у доступі до послуг для постраждалих-чоловіків: часто особливості чоловіків-постраждалих не враховуються. Серед основних кроків, які потрібно реалізувати, Олексій назвав створення спецпослуг для чоловіків, боротьба зі стигмою, зокрема на місцях, в громадах, застосування інструментів уповноваження людей, що постраждали від СНПК.
Барʼєри — це втрачений шанс на відновлення і справедливість. Про це зазначила Анна Саєнко, заступниця виконавчої директорки МБФ "Українська фундація громадського здоров’я" з програмних питань. Анна підкреслила, що нині рівень обізнаності щодо СНПК всередині самих громад залишається низьким, серед надавачів/ок послуг зокрема. Барʼєром є питання взаємодії й комунікації, а як наслідок — довіри й комплексності допомоги.

Юлія Нікітіна, координаторка лінії правничої допомоги “ЮрФем: підтримка”, поділилась досвідом “ЮрФем: підтримки” у наданні юридичної допомоги постраждалим від СНПК. Як рекомендацію Юлія виділила те, що потрібно працювати над збільшенням довіри до державних органів, зокрема правоохоронних, задля забезпечення комплексної, безбар'єрної, якісної допомоги, що охоплює ефективну комунікацію, потерпілоорієнтований та людиноцентричний підходи. Онлайн до дискусії долучилась Maria Zheltuha, консультантка Аналітичного центру ЮрФем, яка й працювала над вже згаданим дослідженням. Розробити спеціалізовані чіткі інструкції, яким чином надавати різні види допомоги з урахування особливостей насильства, а також чіткі роз'яснення-інструкції для правоохоронних органів щодо алгоритмів дій для надання допомоги постраждалим, впровадити механізм моніторингу якості послуг та робити акцент на інформуванні постраждалих — такі рекомендації виділила Марія за підсумками дослідження.

Нагадаємо, що звантажити дослідження можна тут: https://jurfem.com.ua/doslidgennya-analiz-systemy-dopomohy/

Фінальним етапом конференції стала інтерактивна сесія “Співдія задля усунення бар’єрів при наданні послуг для постраждалих від СНПК”, під час якої учасники/ці працювали у трьох групах, формуючи рекомендації щодо:

1) забезпечення комплексної та довготривалої підтримки постраждалих від СНПК, враховуючи індивідуальні потреби та регіональні особливості;
2) покращення інформування постраждалих від СНПК про доступні послуги;
3) необхідних змін для підвищення довіри до державних інституцій та правоохоронних органів у процесі надання допомоги.
Модерувала інтерактивну сесію Daria Rosokhata, юристка-аналітикиня Аналітичного центру ЮрФем. А організаційно допомагали учасникам/цям у групах Ярина Бущак, Катерина Пилипенко та Марія Грицишин.
Кожна група опісля дискусії презентувала свої напрацювання, які надалі будуть узагальнені командою Аналітичного центру ЮрФем для формування практичних рекомендацій.

Конференцію "Доступ до послуг для постраждалих від СНПК як елемент відновлення: досягнення та виклики" організовано громадською організацією “Асоціація жінок-юристок України “ЮрФем””. Захід підтримується HIAS в рамках партнерства з Jewish Federations of North America (JFNA).

Обрядовий хліб Надазовських греків з Донеччини поповнив Національний перелік НКС України

Національний перелік нематеріальної культурної спадщини України поповнився п’ятим елементом від Донеччини. До списку внесено «Культурні звичаї та способи самовираження, пов’язані з обрядовим хлібом Надазовських греків (Псатир)». Цей елемент отримав статус нематеріальної культурної спадщини, що потребує термінової охорони.

«Псатир» - це більше ніж святковий хліб. Він є символом єднання громади, уособлює духовну спадщину та традиції Надазовських греків. Процес його виготовлення супроводжується давніми обрядами, що передаються з покоління в покоління, забезпечуючи спадковість культурної ідентичності. Технологія приготування Псатиря має декілька варіацій, однак ключові етапи залишаються незмінними: тісто скручують у джгут, роблять акуратні надрізи та формують виріб таким чином, щоб зовнішньо утворилися чотири півмісяці, а в центрі - хрест, що символізує страждання Христа.

Ареал побутування цієї традиції охоплює території компактного проживання Надазовських греків на південному заході Донецької області. Зокрема, найбільші спільноти, які бережуть і передають цю культурну практику, знаходяться в Маріупольському, Волноваському та Кальміуському районах, а також у містах Маріуполь, Волноваха і Вугледар.

Включення цього елемента до Національного переліку підкреслює значущість збереження традицій Надазовських греків та сприяє підвищенню суспільної обізнаності про унікальні культурні практики Донеччини. Висловлюємо щиру подяку носіям традиції та представникам Мангушської селищної громади за невтомну працю та самовідданість, спрямовану на збереження та передачу цього культурного елемента, адже ваш внесок має важливе значення для підтримки та розвитку автентичної культури Надазовських греків, що є невід’ємною частиною культурної мозаїки України.

За інформацією управління культури і туризму облдержадміністрації

Сила особистості: тренінг для молоді ВПО Бахмутської громади

Страхи та сумніви – це природна реакція на зміни та невизначеність, але вони не мають стати бар’єром на шляху до розвитку. Як навчитися їх долати, формувати впевненість у своїх силах і зберігати внутрішній баланс?

Саме цій темі був присвячений тренінг для молоді Бахмутської громади, що відбувся у Кривому Розі на базі осередку підтримки бахмутян в рамках проєкту «Сила стійкості: психологічна та соціальна гармонія». Учасники отримали практичні інструменти для подолання тривожності, формування позитивного мислення та розвитку емоційної стійкості.

Програма тренінгу включала:

Робота зі страхами: усвідомлення та використання їх як мотивації для розвитку.

Формування позитивного мислення: перетворення негативних установок на конструктивний підхід до викликів.

Метод малих кроків: поступовий рух до мети як спосіб подолати сумніви та невпевненість.

Техніки контролю емоцій: глибоке дихання та вправи для зниження рівня стресу, підвищення самовпевненості.

Робота з самооцінкою: як навчитися помічати власні сильні сторони та досягнення.

Цей тренінг відкрив нові можливості для молодих людей, допоміг їм подолати страхи та набути впевненості у собі.

Програма ЮНІСЕФ у Донецькій області реалізується ГО «Заходи» у партнерстві з ГО «Країна розвитку» за підтримки Донецької ОДА.

Лиманська громада зустріла делегацію з міста-побратима Корсунь-Шевченківський у межах проєкту «Пліч-о-пліч»

Сьогодні Лиманська міська територіальна громада приймала делегацію з Корсунь-Шевченківської міської територіальної громади Черкаської області, яка завітала в межах державної програми відновлення та підтримки «Пліч-о-пліч». На чолі делегації був секретар міської ради, в.о. міського голови Корсунь-Шевченківської громади Віталій Мацюк, а також керівниця проєкту «Пліч-о-пліч» радниця Віцепрем'єр-міністра з відновлення Мар’яна Томин.

Варто зазначити, що партнерство між нашими громадами вже було започатковано, і ця зустріч стала важливим кроком для його зміцнення та розширення. Під час обговорення визначили ключові напрямки співпраці та окреслили план заходів на 2025 рік, а також узгодили майбутні візити.

Провів екскурсію Лиманською громадою, щоб показати, в яких умовах зараз живуть люди, з якими викликами ми стикаємося щодня. Життя тут непросте: триває боротьба за відновлення інфраструктури, забезпечення населення найнеобхіднішим, підтримку тих, хто найбільше цього потребує.

Особливу увагу ми приділяємо питанням розміщення маломобільних жителів, а також забезпеченню житлом освітян та дітей. Це складні завдання, але ми шукаємо рішення і докладаємо всіх зусиль, щоб люди відчували підтримку та мали можливість жити у безпечних умовах.

Було домовлено про подальшу координацію дій та створення робочої групи, яка займатиметься реалізацією спільних ініціатив. Корсунь-Шевченківська громада підтвердила свою готовність підтримувати Лиманську громаду на шляху до відновлення, і ця зустріч стала ще одним кроком до спільної мети – зміцнення нашої громади та наближення Перемоги.

Дякуємо нашим друзям і партнерам за підтримку та солідарність!

«Донеччина у твоїх руках»: успішне завершення проєкту від молоді Новогродівської громади

23 березня відбувся фінальний захід проєкту «Донеччина у твоїх руках» в місті Дніпро, організований молодіжною радою при Новогродівській міській раді. Ця подія стала яскравим завершенням ініціативи, спрямованої на популяризацію історії та культури Донеччини серед молоді. Проєкт створений спільно з громадською організацією «Відродження ЗМІ на Донбасі» в рамках конкурсу мінігрантів «DIYCommunity» за підтримки ЮНІСЕФ.

У рамках зазначеного проєкту впродовж тижня відбулось 4 заходи в онлайн та офлайн форматах, що дозволило охопити більшу аудиторію. Понад 200 молодих людей Донецької та Дніпропетровської областей об’єднали масштабні квести, в яких історія та культура ожили в реальних випробуваннях, творчі майстер-класи із виготовлення свічок, розпису шоперів, драйвові зустрічі та багато іншого.

Учасники та учасниці мали можливість забрати з собою створені власноруч вироби, а переможці квесту отримали грамоти та пам’ятну поліграфію.

«Донеччина у твоїх руках» – це не просто заходи, а унікальна можливість для молоді розширювати горизонти, вчитися, творити та відчувати силу єдності. Цей проєкт став першим успішним грантовим досвідом для молоді Новогродівської громади.

Підтримували молодь на заходах представники Донецької облдержадміністрації, керівники Новогродівської МВА, освітяни, громадськість.

За інформацією Новогродівської МВА