Мене звати Єлизавета Моренко. Мені 22 роки. Я з Бахмута — міста, яке назавжди залишається у моєму серці, хоч я і була змушена покинути його через війну. У Бахмуті я народилася, виросла, зробила перші кроки в спорті, громадській діяльності та волонтерстві. Це місто сформувало мене як людину з сильним внутрішнім стрижнем, відданістю, вірою в Україну та в її майбутнє.

Коли розпочалось повномасштабне вторгнення, я залишалася в Бахмуті ще кілька місяців — допомагала у волонтерських ініціативах, плела маскувальні сітки, намагалася бути корисною своїй громаді. Паралельно продовжувала тренування та навчання — настільки, наскільки це було можливо. У травні 2022 року я була змушена виїхати, але зв’язок із Донеччиною ніколи не обривався.

Сьогодні я продовжую активно допомагати бахмутянам, долучаючись до ініціатив Бахмутського хабу в Києві. Моя участь полягає в організації подій, проведенні заходів та підтримці волонтерських ініціатив. Ми регулярно проводимо майстер-класи, спортивні заходи та показові виступи для дітей з Бахмута, Маріуполя та інших прифронтових територій. Ці зустрічі для нас значно більше, ніж просто спортт - це про підтримку, єдність, промені віри в себе і в непереможну Україну.

Я займаюсь спортом б 10 більше років. Моє життя нерозривно пов’язане зі змаганнями, поїздками, тренуваннями, але головне — з представленням України на світовій арені.

Я — майстер спорту міжнародного класу з сумо, член штатної збірної України з сумо, чемпіонка світу у 2023-2024 роках, віцечемпіонка Всесвітніх ігор єдиноборств, чемпіонка Європи серед молоді та дорослих починаючи з 2015 року, переможниця Кубків Європи, чемпіонка багатьох міжнародних та національних турнірів.

Також я виступаю у таких видах спорту як самбо, пляжна боротьба, боротьба на поясах, пляжне самбо та Український рукопаш Спас. Маю успіхи з цих видів спорту: у самбо я переможниця чемпіонату України та призерка міжнародного турніру, у пляжній боротьбі - чемпіонка Європи та віцечемпіонка чемпіонату світу, у боротьбі на поясах - неодноразова чемпіонка України та чемпіонка міжнародного турніру 2025 року.

Мої титули: майстер спорту міжнародного класу сумо, віцечемпіонка чемпіонату світу з пляжної боротьби (2021), призерка та чемпіонка України з боротьби на поясах Алиш (2021–2025), чемпіонка міжнародного турніру з боротьби Алиш (2025), багаторазова чемпіонка та призерка чемпіонатів світу з сумо серед молоді та дорослих починаючи з 2018 року, чемпіонка Європи з пляжної боротьби (2020), багаторазова чемпіонка та призерка чемпіонатів Європи та кубків Європи, міжконтинентальних змагань сумо починаючи з 2015 року, переможниця численних національних змагань.

Я пишаюся тим, що своєю працею прославляю Україну на міжнародній арені та показую всьому світу силу нашої нації.

Також я адмініструю сторінку Федерації сумо України — займаюся дизайном, монтажем відео, створенням постів, висвітленням спортивних подій. Мені важливо, щоб молодь бачила, що спорт може бути сучасним, красивим, натхненним.

Окрім спорту я активна у громадському житті. Брала участь у VII регіональному молодіжному форумі «Змінимо країну разом. Вільні та незалежні», де ми з представниками різних громад Донеччини обговорювали питання ментального здоров’я, цифрової безпеки, євроінтеграції, долучились до патріотичних, освітніх та спортивних заходів, вшановували пам’ять загиблих захисників країни.

Спілкування з ветеранами та молодіжними лідерами надихнуло мене продовжувати активну роботу для молоді Донеччини.

Ще один напрям моєї діяльності — зооволонтерство. Я допомагаю притулкам, співпрацювала з центром Патрон-Пет, де займалась вигулами та соціалізацією тварин. Також беру тварин на перетримку, вигулюю собак у вільний час. Ця діяльність для мене — спосіб проявити турботу, любов і відповідальність, а також підтримати тих, хто цього найбільше потребує — як чотирилапих, так і їхніх господарів.

Я вірю, що кожен крок — спортивний, соціальний, волонтерський — наближає нас до перемоги та відбудови нашого рідного краю. Донеччина — це не лише земля, це люди, дух, стійкість. І моє серце назавжди з нею.

Мене звати Дар’я Новак. Моє коріння у невеликому, але рідному місті на Донеччині - Авдіївці. Зараз я працюю в Управлінні з питань ветеранської політики Донецької обласної державної адміністрації, і з кожним днем поглиблюю свої знання та навички у цій важливій сфері. Участь у різноманітних навчаннях, тренінгах та конференціях допомагає мені максимально ефективно підтримувати та допомагати нашим відважним Захисникам і Захисницям.

Ще зі шкільних років я була надзвичайно активною, завжди знаходила своє місце в організаційному комітеті школи, де навчалася. Шкільний дзвінок пролунав для мене у 2014 році, саме тоді, коли в нашій країні почалися події, що розділили життя мільйонів на «до» та «після». Ми складали іспити під гуркіт вибухів, отримували атестати, допомагали однокласникам і обирали заклади вищої освіти, не маючи жодного уявлення про майбутнє. Це був час переїздів до різних міст, сповнений надії на те, що все налагодиться і ми з родиною зможемо повернутися додому.

Того ж року я вступила до Донбаської національної академії будівництва та архітектури. Через воєнні дії її було релоковано з Макіївки до Краматорська. Згодом, активна за своєю натурою, я очолила студентське самоврядування. Брала участь у незліченній кількості заходів, нарад, конференцій, подорожувала різними містами України на тренінги, щоб обмінюватися досвідом зі студентськими спільнотами.

Нині, за будь-якої нагоди, я долучаюся до тренінгів, конференцій та благодійних ярмарків, а також усіляко підтримую ініціативи, спрямовані на допомогу нашим мужнім оборонцям країни.